В 1992 році у м.Тульчин Вінницької області при Будинку дітей та юнацтва був створений шаховий клуб «Оракул», який очолив кандидат в майстри спорту Анатолій Мельник, математик за освітою. Відразу ж до новоствореного клубу потягнулися місцеві шахісти: і дорослі, і діти. Клуб стрімко почав розвиватися, шахова активність набирала обертів і вже через 2 роки збірна команда вихованців клубу виборола 2 місце на шкільній обласній спартакіаді. Незабаром з’явились успіхи і в особистому заліку. Вихованці клубу почали виконувати нормативи високих шахових звань, зокрема КМС, також успішною була їх участь в юнацьких чемпіонатах України. Діяльність шахового клубу додала ще одну яскраву грань до громадсько-культурного життя міста.
Сьогодні можна з упевненістю сказати, що багаторічна самовіддана праця керівника «Оракула» вивела шахістів Тульчина на високий професійний рівень. На базі клубу проводяться обласні змагання серед дітей та дорослих. Заняття шахами в Тульчинському клубі «Оракул» допомагають дітям в особистому житті та навчанні, більшість випускників клубу закінчили вищі навчальні заклади країни. Гордістю клубу стали такі шахісти: Лариса Чупко, Павло Колоденко, Вадим Вайсман, Олександр Марченко, Володимир та Олександр Забуранні, Фарід та Дамір Нурізянови, Олег ‘Олександр Смотрицький, Петро Фальш, Сергій Нестеришин, Анна Гричинова, Юлія Скугарєва, Іван Яценко, Михайло Ягодзинський, Ірина Браїловська, Володимир Грибанов, Євген Кужель, Софія Швець, Інна Ткач, Андрій Титов, Владислав Мороз, Анатолій Антолян, Богдан Панашенко, Ярослав Слободянюк, Валерій Красновецький, Дмитро Подолян, Ярослав Басистий, Тамара Паламарчук, Владислав Шляхтун, Ярослав Коваль, Анатолій Очеретний, Роман Слизькоухий, Владислав Куц. Сподіваємося, що в подальші роки цей перелік поповниться новими прізвищами успішних тульчинських шахістів.
На жаль, через поважний вік (73 роки) та перенесену хворобу багаторічний керівник шахового клубу «Оракул» Анатолій Афанасійович Мельник (за великий вклад в розвиток шахів на Вінниччині друзі та колеги дали йому почесне прізвисько «МЕТР») залишив цікаву і відповідальну роботу. Але хочеться вірити, що тульчинські шахи не згаснуть і знайдуться люди, які продовжать славну шахову традицію на Тульчинщині.
Інна Ткач – кандидат в майстри спорту з шахів, вихованка шахового клубу «Оракул», багаторазовий переможець та призер всеукраїнських та обласних чемпіонатів та турнірів різних рівнів, член жіночої збірної команди Вінницької області, студентка Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара. До Вашої уваги наукова робота Інни Ткач.
Інна Ткач
ВПЛИВ ГРИ В ШАХИ НА РОЗВИТОК ВОЛІ
Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара
Воля є однією з найважливіших якостей особистості людини. Саме ця якість робить людину вільним і свідомим суб'єктом власної життєдіяльності. У цьому солідарні практично всі класики вітчизняної психології. У зарубіжній психології дослідниками волі виступали У. Джемс, В. Вундт, Т. Рібо, К. Левін та інші; серед вітчизняних – Л. С.Виготський, Д. Б. Ельконін, Л. І. Божович, Є. П. Ільїн, В. О. Іванніков, О. М. Леонтьєв.
Не дивлячись на всі дослідження в цій області, очевидна наукова нерозробленість цієї проблеми. До теперішнього часу сформувалося кілька наукових напрямків, які по різному тлумачать поняття «воля»: воля як волюнтаризм, як свобода вибору, як довільне управління поведінкою, як мотивація, як вольова регуляція тощо. У нашій роботі за основу береться класичне розуміння поняття волі як свідомого регулювання людиною своєї поведінки і діяльності, виражене в умінні долати внутрішні та зовнішні труднощі при здійсненні цілеспрямованих дій і вчинків.
Відомо, що воля та її якості формуються в процесі розвитку особистості, а також під впливом різноманітних зовнішніх чинників. Зокрема волю у дитини можна виховувати та тренувати під час спортивної діяльності. Розробкою цієї проблем займались Пуні А. Ц, Рудик П. А., Федулов І. С., Смірнов Б. Н., Жаров К. П. та інші.
До одного з видів спортивної діяльності можна віднести гру в шахи, яка розглядалась у психологічних дослідженнях в основному як засіб впливу на розумові здібності особистості: розвиток логіки, уяви, критичного мислення, інтелекту. Зокрема такі вчені як Н. В. Крогіус, Д. А. Єфремов, К. Є. Васюкова та інші, неодноразово проводили дослідження про вплив шахів на розвиток дитини. Як показали результати, у дітей з поганою поведінкою і низьким рівнем знань, гра в шахи сприяла підвищенню успішності, розвитку кругозору та інтелектуальних здібностей, перетворенню агресії в зосередженість, уважність і зібраність. Але варто звернути увагу й на інші аспекти даного питання: як все ж таки гра в шахи та «шахове оточення» впливає на розвиток вольової регуляції дитини.
Було встановлено, що воля – це свідоме регулювання людиною своєї поведінки і діяльності, що виражається у вмінні долати внутрішні та зовнішні труднощі при виконанні цілеспрямованих дій. В нашому дослідженні ми притримувались концепції, запропонованої Є. П. Ільїним, згідно якої воля – це різновид довільного управління, що реалізується за допомогою вольових дій, суттєвою ознакою яких є наявність вольового зусилля [3].
Серед функцій волі можна виокремити регулятивну функцію, функцію організації, функцію ініціації дій, відображувальну функцію, функцію «свободи від» та «свободи для», функцію блокування, репресивну функцію та функцію боротьби з боротьбою мотивів.
Вольові якості в психології розглядають як конкретні прояви волі і класифікують їх за критеріями генералізованості, взаємодії вольових якостей, за їх проявами, відповідно до етапів вольових дій та за критерієм функціонального призначення. В залежності від емоційно-вольового та мотиваційного компонентів вольової регуляції, а також функціонального призначення вольових якостей, наша увага буде зосереджуватись на таких вольових якостях як наполегливість, терпіння і завзятість [2].
Вольова регуляція має свою вікову динаміку. Воля розвивається протягом життя, починаючи з довільної поведінки, пов’язаної з пізнавальною активністю одно-трирічної дитини, проходячи стадію здійснення вольової регуляції відповідно до власних мотивів у 8-10 років і спрямованістю на оволодіння механізмом самостимуляції у юнацькому віці. Надалі всі процеси волі змінюються у напрямку підсилення або послаблення [4]. Об’єктом нашого дослідження є воля саме в період молодшого шкільного віку, тому що в цей час дитина вже здійснює вольову регуляцію відповідно до власних мотивів.
Одним із засобів розвитку та виховання волі є спортивна діяльність. У числі основних вольових якостей спортсмена зазвичай виділяють цілеспрямованість, ініціативність, рішучість, сміливість, самоконтроль, наполегливість, стійкість, терплячість та завзятість. Але прояв волі в різних видах спорту специфічний, так як кожен з них висуває свої вимоги до вольових якостей, що визначаються особливостями умов і форм діяльності, характером труднощів, що виникають в процесі її здійснення [5]. Так гра в шахи розвиває і вимагає вдосконалення таких вольових якостей як відповідальність, критичність, дисциплінованість, витримка і звісно самоконтроль, рішучість, наполегливість, терплячість та завзяття [1].
З урахуванням зазначеного, нами було висунуто припущення про існування взаємозв’язку гри в шахи з розвитком волі у дітей.
Вибірку дослідження становили діти, які грають в шахи Дніпропетровській юнацькій спортивній школі № 9 та діти, які не грають в шахи, Спеціалізованої школи № 67 еколого-економічного профілю. Всього70 осіб віком від 7 до 11 років. Для визначення рівня вольової регуляції було обрано методики Є. П. Ільїна на Є. К. Фещенко: «Опитувальник для самооцінки терплячості», який дозволив виявити рівень розвитку терплячості дитини, «Опитувальник для оцінки своєї наполегливості», який дозволив визначити рівень розвитку наполегливості дитини, та «Опитувальник для оцінки власного завзяття», який допоміг виявити рівень прагнення дитини досягати своїх цілей.
У процесі дослідження виявлено наступне: у молодших школярів, які грають в шахи, низький рівень наполегливості, терплячості, завзяття та загального рівня розвитку волі не виявлено в жодної особи (0%); середній рівень наполегливості виявлено у 13,15% опитуваних (5 осіб), терплячості – у 26,3% (10 осіб), завзятості – у 2,6% (1 особа), а загального розвитку волі – 0% (0 осіб); високий рівень наполегливості спостерігається у 86,8 % респондентів (33 особи), терплячості – у 73,7% (28 осіб), завзяття – у 97,4% (37 осіб), а загального розвитку волі – у 100% (38 осіб). Що стосується дітей молодшого шкільного віку, які не грають в шахи, то ситуація дещо відрізняється. Так, низький рівень наполегливості, завзяття та загального рівня розвитку волі не виявлено в жодної особи (0%), але виявлено низький рівень терплячості у 3,1% опитуваних (1 особа); середній рівень наполегливості виявлено у 31,3% опитуваних (10 осіб), терплячості – у 50% (16 осіб), завзяття – у 25% (8 осіб), а загального розвитку волі – 34,4% (11 осіб); високий рівень наполегливості спостерігається у 68,8 % респондентів (22 особи), терплячості – у 46,9% (15 осіб), завзяття – у 75% (24 особи), а загального розвитку волі – у 65,6% (21 особа).
Для встановлення наявності взаємозв’язку між досліджуваними особливостями використано математично-статистичні критерії t-Стьюдента та U-Манна-Уітні, які засвідчили наявність статистично значущого впливу гри в шахи на загальний рівень розвитку волі у молодших школярів.
Таким чином, отримані дані підтверджують поставлену у дослідженні гіпотезу. Згідно отриманих даних, гра в шахи позитивно впливає на загальний рівень розвитку волі молодшого школяра. Але дане питання залишається відкритим і вимагає подальших ґрунтовних досліджень. Враховуючи, що вольова сфера є одною із компонентів структури особистості та все більшу популяризацію гри в шахи як розвиваючого фактора (заснування спортивних шкіл, введення факультативних занять в загальноосвітніх школах, створення розвиваючих курсів), можна вважати її освітнім механізмом впливу на розвиток особистості дитини.
Література:
1. Дьяков И. Н. Психология шахматной игры / Дьяков И. Н., Петровский Н. В., Рудик П. А. – М.: ГЦФК, 1926. – 159 с.
2. Иванников В. А. Структура волевых качеств по данным самооценки/ Иванников В. А., Эйдман Е. В. // Психологический журнал – Т. 11, №3. – 1990. – С.39-42.
3. Ильин Е. П. Психология воли / Ильин Е. П. – СПб.: Питер, 2009. – 368 с.
4. Мухина В. С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество. 4-е изд. / Мухина В. С. – М.: Издательский центр «Академия», 1999. – 456 с.
5. Федулов И. С. Особенности волевой активности в различных видах спортивной деятельности / И. С. Федулов // Психология: проблемы практического применения: материалы II междунар. науч. конф. – Чита: Издательство Молодой ученый, 2013. – С. 116-121.
31.12.15
